Дорогі працівники культури, майстри народного мистецтва та досвідчені майстри культурної ниви Дворічанщини!
В цей нелегкий час щиро і сердечно вітаємо вас з професійним святом – Днем працівників культури та майстрів народного мистецтва!
Сьогодні, у ваш професійний день, із теплом і вдячністю згадуємо минулі часи, коли будинки культури Дворічанщини були справжніми осередками життя. Усі разом – від малечі до літніх людей – ми збиралися на свята і творчі вечори, захоплювалися концертами, театральними виставами, народними обрядами. Кожне свято об’єднувало громаду, а вишиті рушники на стінах, щирі пісні та іскра радості в очах передавали неповторний дух нашої культури, вічну любов до рідного.
Сьогодні, коли багато з цих місць зруйновані або потребують відновлення, ми починаємо з нуля, але тепер – із ще більшим розумінням і гордістю за те, що маємо. Нам доведеться відбудувати наші будинки культури, поставити кожну цеглину знову, відновити кожен візерунок, щоб ці місця наповнилися життям і творчістю. І хоча починати з нуля нелегко, ми знаємо, що ті теплі спогади, що вклали в нас наші наставники, сила нашої традиції й любов до рідного краю – це те, що надає нам наснаги.
Попереду нас чекає нелегка, але важлива праця. Тож нехай у ваших серцях буде терпіння та незгасне натхнення, щоб разом відновити те, що втрачене, і примножити нашу культурну спадщину для майбутніх поколінь. Нехай ця любов до рідної культури додає вам сил, а кожен новий день дарує наснагу на творчість і відродження!
Слава Україні! Нехай усі добрі спогади надихають нас на велике відродження!
Ми з того краю, де босими ногами
Колись ходив маленький Мечников Ілля,
Де простяглася вдаль під небесами
Благословенна батьківська земля.
Цілющі трави степові тут пахнуть медом,
І білі гори височать над Осколом.
Курличуть сумно журавлі над степом,
Лелеки радісно кружляють над селом…