Фото без опису

Державний прапор України — це один із найголовніших символів нашої держави, який об'єднує покоління, нагадує про боротьбу за незалежність та надихає на досягнення. 

Історичні відомості

У 1991 році в день проголошення Незалежності України, до сесійної зали Верховної Ради урочисто внесли синьо-жовтий прапор. Цей момент став знаковим для українців, адже під кольорами неба й пшениці наша держава офіційно підтвердила своє прагнення до свободи та незалежності. Згодом, 4 вересня 1991 року, український стяг замайорів над будівлею Верховної Ради, ставши не лише офіційним символом, а й оберегом нової епохи для України.

Після численних дискусій та тиску з боку суспільства, 28 січня 1992 року було ухвалено постанову Парламенту під номером 2067-XII "Про Державний прапор України".

Конституційно це рішення було підкріплено наприкінці червня 1996 року. У статті 20 Основного Закону, прапор був названий першим із державних символів, які уособлюють нашу державність. Однак, офіційно вшановувати цей державний символ почали лише у 2004 році. Леонід Кучма своїм указом встановив 23 серпня як День Державного прапора України. 

Ця подія стала своєрідною кульмінацією багатовікової історії прапора, адже його кольори набули символічного значення задовго до проголошення незалежності. Синьо-жовтий стяг неодноразово з'являвся на сторінках історії, супроводжуючи ключові події, які визначали долю українського народу. 

Так, поєднання цих кольорів використовувалося ще за часів Київської Русі. А згодом впродовж багатовікової історії він з'являвся під час боротьби за незалежність та національно-визвольні рухи. Ніби мовчазний свідок та одночасно рушійна сила, синьо-жовтий стяг супроводжував українців у їхніх прагненнях до свободи та самостійності, підсилюючи незламний дух.