Свято останнього дзвоника у Дворічанській громаді: єдність поколінь, любов до рідного краю і прощання зі школою.

30 травня для учнів Дворічанського та Колодязненського ліцеїв пролунав останній дзвоник. Протягом навчального року учні отримали нові знання, брали участь у різних конкурсах і олімпіадах, проводили заходи до визначних та святкових дат. Всі учні переведені до наступного класу.

А випускники 9 та 11 класів, їх вчителі та батьки зібралися на свято останнього дзвоника. Ті, хто міг, відвідали захід, інших побачили на фото та відео. Але всі були присутні.

Свято розпочалося з виконання Гімну. Усі присутні вшанували пам’ять полеглих захисників хвилиною мовчання.

Звучали вітальні слова від керівництва громади, відділу освіти, директорів, класних керівників, батьків. Привітали наших випускників представники захисників та правопорядку. Їхня присутність стала символом підтримки та захисту, яку вони надають громаді, забезпечуючи безпеку та спокій у непрості часи.

Від громади випускники отримали сертифікати на грошову винагороду, яка виплачується з бюджету селищної громади. Від благодійного фонду «Харків з тобою» за сприяння Координаційного гуманітарного центру були вручені подарунки – рюкзаки на  дорогу в самостійне життя.

Під ліричну мелодію пісні про Дворічанщину та відео нашої чарівної природи випускникам передали маленькі шматочки крейди – зв'язок із рідною домівкою, з Дворічанщиною, символ віри у світле майбутнє України. Цей дарунок став знаком приналежності до рідної домівки та нагадуванням: звідки б не починалася дорога — серце завжди повертається додому.

Найзворушливішим моментом став випускний вальс. Першу його частину у відеозаписі виконали однокласники, які через війну вимушено виїхали за кордон, чи опинилися у різних куточках України. Це було ніжне, емоційне звернення до рідного ліцею й друзів. Продовжили танець присутні у залі випускники. Разом — попри відстані, у серці — єдині.

Коли пролунав останній дзвоник, у повітрі витали радість, сум і надія. Випускники подякували своїм наставникам, друзям та родинам за підтримку та любов, які супроводжували їх протягом шкільних років. Вони з вдячністю прощалися з ліцеєм, несучи з собою частинку рідного дому та впевненість у тому, що їхні мрії обов’язково здійсняться.