Фото без опису

У кожної держави є своя армія, яка переважно використовується для захисту цього суспільства від небажаних загроз, внаслідок  яких може виникнути важка або невиправна шкода державності, або її народу. Держави між собою іноді вдаються до допомоги своїх небайдужих сусідів, товаришів або відвертих друзів.

Тих, хто на практиці реалізує цю допомогу, називають воїнами-інтернаціоналістами. Вони, з честю і доблестю своїх батьків і дідів, без перебільшення героїчно стають в самий центр виниклої гарячої точки і гідно намагаються утримати або погасити конфліктну ситуацію, яку на даний момент вирішити по іншому немає ніякої можливості.

Так було і в часи Великого суспільного утворення - Радянського Союзу, в яке входило 15 республік і яке займало 1/6 частину суші. Радянський Союз брав участь у багатьох військових конфліктах. Таким був конфлікт в Афганістані. Останню колону радянських військ з Афганістану було виведено 15 лютого 1989 року. Участь в цьому військовому конфлікті коштувало нам життя більше чотирнадцяти тисяч солдатів і офіцерів, здоров’я десятків тисяч військових. Будь-яка війна, як жорно ламає життя безлічі людей. Гірка правда.

Поділяючи всю біль з тими, хто втратив на цій війні своїх рідних і близьких, дітей і чоловіків, віддаючи данину поваги всім учасникам подібних подій, офіційно на законодавчому рівні 15 лютого відзначається «День вшанування учасників бойових Дій на території інших держав», який встановлений Указом Президента незалежної України № 180/2004 від 11.02.2004.

Жителям Дворічанської громади також судилося брати участь у бойових діях. Наші земляки, воїни-інтернаціоналісти, завжди були і є прикладом мужності і відваги.

Пам’ятаємо… Не забуваємо…